БАТЬКАМ  ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Принципи батьківства

1. Любіть свою дитину.
2. Приймайте дитину такою, якою вона є.
3. Вірте своїй дитині.
4. Довіряйте дитині.
5. Вірте, що дитина  може самостійно подолати  життєві перепони.
6. Показуйте дитині, що вона є для вас важливою.
7. Допомагайте виконувати те, чого дитина ще не вміє.
8. Дозволяйте дитині робити  свій вибір, приймати власне рішення.
9. Засуджуйте не саму дитину,   а  її вчинок.
10. Прислухайтеся до думки дитини.
11. Допомагайте дитині розвивати її здібності.

Готовність дитини до школи

Інтелектуальна готовність – це сформованість уваги. Розвиненої пам’яті. Операції аналізу. Синтезу, узагальнення. До 6 років дитина повинна знати свою адресу. Назву міста, де мешкає.. назву країни. Її столицю; ім’я та по батькові батьків. Де вони працюють. Розуміти, що їхня бабуся –це чиясь мама: батька чи матері. Повинна знати пори року. Їх послідовність й основні ознаки, назви місяців, дні тижня; основні види дерев, квітів, розрізняти домашніх і диких тварин.

Мотиваційна готовність  - це бажання школяра прийняти  нову роль школяра. Для цього важливо, щоб школа подобалась своєю головною діяльністю  - навчанням.

Вольова готовність – це вміння поставити мету, прийняти рішення, намітити план дій, виконати його. Виявити зусилля, оцінити його результат.

Комунікативна готовність – вміння ввійти в дитяче товариство, діяти разом з іншими, поступатися підкорятися.

Адаптація(пристосування) дитини до школи

3 етапи  адаптації

1.(2 -3 тижні )- орієнтовний: у відповідь на нові впливи реагують усі системи організму.

2. (1-2 місяці) – нестійке пристосування, організм шукає і знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи.

3. (3 - 6 місяців)  - відносно стійке пристосування , коли організм знаходить  найбільш оптимальні варіанти реагування на навантаження.

Що відбувається в організмі дитини в перші дні навчання?

- нестійка працездатність;

- дуже високий рівень напруження серцево – судинної системи;

- різке зниження навчальної активності;

- зниження працездатності;

- до кінця  першої чверті маса тіла зменшується у 60% дітей;

- скарги на втому, головний біль, сонливість, погіршення апетиту, поганий сон;

- розгальмованість рухова або в’ялість, втома;

- розлади кишково – шлункового тракту;

- підвищення артеріального тиску.

                                    Поради батькам пятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.