Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-орієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей.

Практика показує, що всі ці ознаки найбільш повно втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов'язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце в соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто дійсно є професіоналами, хто вміє об'єднувати навколо себе і вести за собою, хто здатний сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, в якій кожен може проявити свої здібності і реалізувати в тому або іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, виявлення та розвитку здібностей лідера, адже лідер в школі - це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство в ході загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні в школі лідерства - шкільному самоврядуванні учнів.

Учнівське самоврядування в школі:

 - змінює позицію учнів і вчителів в спілкуванні, утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра);

- обумовлює необхідність діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думками, враженнями, моделювання життєвих ситуацій;

- включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання, навчальний матеріал, який має особистісне значення в даному віці.

 

Можливості самоврядування передбачають сформованість у свідомості вихованців намірів і умінь безконфліктної життя в суспільстві, поваги прав і свобод кожної особистості. В умовах таких явищ, як нетерпимість, расові, релігійні та етнічні конфлікти, саме період активного формування свідомості треба закласти основи для безконфліктного співіснування.

 

Самоврядування сприяє: виявленню та розквіту організаційних навичок, формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.

 

Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:

 

- гуманізація та демократизація: виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту і культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних якостей;

 

- зв'язок виховання з реальним життям: робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загальношкільних традиційних заходів;

 

- виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності: майбутній громадянин повинен бачити себе в соціумі, уміти реально оцінити себе, жити в колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;

 

- єдність вимог і поваги до особистості: учень повинен відчувати, що вимоги до нього засновані на вірі в його можливості, на впевненості в його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.

 

Органи самоврядування виконують три основні функції: організаторську, комунікативну, гностическую.

 

Учнівське самоврядування - це не державна структура, а спосіб організації життя колективу.

Завдання організаційних процесів становлення самоврядування - вирішити протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво. Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало активну участь у методичній роботі і працювали разом з педагогічним колективом і працювали разом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звичайно окреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання. Треба надати учням можливість самостійно розробляти тактичні уроки спільної стратегічної мети. Тільки тоді учнівське самоврядування не буде відмовлятися тісною співпрацею з педагогами.

 

Об'єднання педагогів і батьків не є наглядовими структурами, вони стали учасниками реалізації виховних програм, вони партнери.

 

Рада учнівського самоврядування є вищим законодавчим ланкою для учнівських рад класних колективів, її рішення є обов'язковим для них. У свою чергу рада враховує інтереси і запити кожного класу через чітко налагоджені соціологічні та інформаційні служби.